Мої погляди на життя:
Для
когось життя здається зеброю, а для мене – райдугою, адже кожен день виграє
яскравими барвами.
Мій девіз:
Візьми промінь світла
І спрямуй його туди,
Де панує темрява...
Візьми усмішку
І подаруй її тому,
Хто так її потребує.
Візьми доброту
І яви її тому, хто сам
Не вміє віддавати.
Візьми віру
І віддай кожному,
Хто не має її.
Візьми любов
і неси її всьому світові.
І спрямуй його туди,
Де панує темрява...
Візьми усмішку
І подаруй її тому,
Хто так її потребує.
Візьми доброту
І яви її тому, хто сам
Не вміє віддавати.
Візьми віру
І віддай кожному,
Хто не має її.
Візьми любов
і неси її всьому світові.
Педагогічне кредо:
"Для того, щоб досягти успіху в будь-якій справі, потрібно
дотримуватися правила: важке слід зробити звичним, звичне стане легким, легке
залишиться зробити прекрасним."
Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти:
Як учням віддаси усе найкраще,
Той сам сягнеш нової висоти.
Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти:
Як учням віддаси усе найкраще,
Той сам сягнеш нової висоти.
Професійна мета:
Життєвий досвід:
Народилася 06.10.1973 р. у селі Припруття
Новоселицького району
Чернівецької області.
Освіта:
Припрутська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Сорокське педагогічне
училище
Філологічний
факультет ЧНУ ім. Юрія Федьковича.
Професійна діяльність:
Працюю вчителем образотворчого мистецтва
та художньої культури в НВК «Боянська гімназія»,
Новоселицького району Чернівецької області
Ліричний автопортрет
Як захожу в клас – радіє серце,
Адже щойно продзвенів дзвінок,
А ти бачиш як розумні, щирі діти
З посмішкою йдуть на твій урок.
Ти тоді нарешті розумієш,
Що живеш на світі не дарма,
Пророста добром усе, що ти посієш
Без дітей – учителя нема.
Коли йду у школу – знаю – там мене
чекають,
І від того радісно стає,
Я тоді душею відчуваю
Вчитель –
це покликання моє.
Майбутній учитель. Який він?
Звичайно, найкращий!
Він – красивий, привабливий, відкритий, з ним
хочеться спілкуватися, ділитися думками, успіхами і невдачами, надіями і
мріями.
Він – розумний.
Знає все про все на світі. З ним завжди цікаво, бо він – веселий, кмітливий,
грає на гітарі, гарно танцює, має чудове почуття гумору.
Він –
креативний, завжди щось вигадує, придумує, шукає, відкриває. З ним в Карпати на
лижах, з аквалангом до Чорного моря, на човні вниз по Дніпру до Хортиці, з
рюкзаком по рідному краю – звична справа.
Він – сучасний, модний, одягається зі смаком,
некрикливо, елегантно; з комп’ютером на ти, вміє водити автомобіль, цікавиться
футболом, займається боксом і пише вірші.
Він – справжній
друг, надійний, вірний, на нього завжди можна покластися.
Він – вдячний
син своїх батьків, люблячий, уважний.
Він – актор,
досконало володіє своїм голосом, тілом. Завжди усміхнений, веселий, упевнений у
собі, легко долає життєві труднощі. Цілеспрямований, наполегливий, вміє
працювати красиво, вчить цьому інших, бо саме праця, за словами, Вольтера,
позбавляє людину від трьох зол: від голоду, нудьги і злиднів.
Він – патріот,
любить свою землю, рідну українську мову, живе у нього в серці і мамина пісня,
і бабусина казка, і батькове слово, і дідусева наука.
Він любить красу
– красу природи, красу людської душі, людських відносин, зберігає і примножує
її.
Він – мрійник, в
його планах змінити все на Землі на краще. А в його душі живе любов – любов до
всього сущого на планеті, любов творча, життєстверджуюча.
Він –
невиправний оптиміст, любить життя, бачить все краще навколо себе, радіє сонцю
і квітам, вранішній росі і осінньому дощу, першим несміливим сніжинкам і
весняній повені, співу соловейка на калині і куванню зозулі, кумканню жаб на
вечірній зорі і шелест вітру у верховітті дерев, гудінню тролейбуса на міських
вулицях і лунким крокам запізнілих пішоходів на вечірніх вулицях.
Він – чудовий
фахівець у галузі педагогіки і психології, володіє мудрістю виховання, уміннями
запалити дитячі душі нестримною жагою до знань, жагою пізнати таємниці
навколишнього світу і себе, бажанням стати кращими, неповторними – справжніми
Людьми, залишити після себе на землі на згадку нащадкам добрі діла і світлу
пам’ять. Тактовний, ввічливий, сердечний, совісний, людяний – такий він завжди.
У такого вчителя учні – найкращі, найталановитіші, бо він допомагає їм
розпізнати і розвинути свої здібності, відкрити таланти, зберегти здоров`я –
моральне і фізичне. І, звичайно, він – щасливий, адже тільки щасливий учитель
може виховати щасливих учнів, які підуть далі його, у яких він потім буде вчитися.
Учительською стежкою іду…
Немов зірки, дитячі очі сяють.
Як хочеться їм дати доброту,
Відкрити світ, якого ще не знають…
Навчити вірі проб і помилок,
Щоб всі вони назавжди зрозуміли,
Що кожен день, що кожен новий крок
То є майбутнє віри, правди, сили!
Мистецтво... Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину — то це навіки. Отака вона сила — сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця, а мене зачарувала Ваша праця...
ВідповістиВидалити